Кожне самогубство — це трагедія, яка торкається сім’ї та суспільства і має довгострокові наслідки. Проте суїцид можливо попередити.

^{«Суїцид — це навмисна зупинка життя. Психологічний зміст суїциду часто полягає в тому, щоб зняти емоційну напругу, позбутися нав’язливих думок, болісної самотності, втекти від ситуації».}

Суїцидальні думки або наміри не є дефектом характеру. Вони не означають, що людина «зійшла з глузду», є слабкою або намагається в такий спосіб привернути до себе увагу. Це означає, що вона відчуває біль, з яким не може впоратися, та безпорадність, з якої не бачить виходу. 

Засліплена почуттями ненависті до себе, безнадії та ізоляції, людина не бачить іншого способу віднайти полегшення, окрім як смерть. 

Селфхарм — навмисна та часто повторювана дія, яка націлена на пошкодження свого тіла не через соціальні причини та без суїцидальних намірів. Важливо: люди, які вчиняють селфхарм, не хочуть помирати. Селфхарм для них — один з інструментів самодопомоги, який допомагає тимчасово справлятися з психологічними проблемами.

Як зазначують психологи, суїцид — це дія, яка має сенс і мету. Для людини він може здаватися вирішенням проблем, частковим протестом проти вчинків інших щодо себе, виходом з внутрішньої кризи, вирішенням душевного болю. 

Серед факторів ризику можна виділити:
— проблеми в сім’ї та у спілкуванні з однолітками;
— смерть коханої людини, батьків, дітей, друзів; нанесення людині непоправної шкоди (зокрема, смерть товариша від кулі снайпера); втрата дитини, загибель сина/чоловіка на війні, викидень, зґвалтування коханої/доньки на очах у хлопця/батька, небажана вагітність;
— непомірний стрес (у деяких випадках — народження дитини);
— розрив стосунків з коханою людиною;
— проблеми із законом;
— будь-які види насильства; тривале перебування в ролі жертви;
— занадто високі вимоги до себе і невміння програвати;
— погане фінансове становище;
— серйозні захворювання (ВІЛ, онкологічне захворювання, цукровий діабет тощо);
— природні катаклізми, техногенні катастрофи, війна;
— надмірне вживання алкоголю та наркотиків;
— емоційне, професійне вигорання;
— емоційна нестабільність або емоційний голод (зокрема, випадки суїциду можуть траплятися серед людей, які страждають від того, що не отримують безумовного прийняття від близьких людей). 

Способи почати розмову про суїцид:
— «Я непокоюсь про тебе»;
— «Нещодавно я помітив/ла, що щось змінилося в тобі, і хочу поговорити про це з тобою»;
— «Я хотів/ла перевірити, як ти, бо останнім часом ти не схожий/а на себе». 

Питання, які ви можете поставити:
— «Коли ти почав/ла це відчувати?» 
— «Чи щось сталося, внаслідок чого ти став/ла відчувати себе так?»
— «Як я можу тобі зараз допомогти?» 
— «Чи думав/ла ти про те, аби отримати допомогу ?»

При розмові з людиною, яка має суїцидальні наміри

Будьте собою. Дайте людині знати, що ви турбуєтеся і що вона не самотня. Підібрати правильні слова не так важливо, як проявити занепокоєння.
Слухайте. Дозвольте людині поділитися своїм відчаєм та дати волю почуттям. Якою б негативною не здавалася розмова, той факт, що вона вже відбувається, є позитивним знаком.
Будьте співчутливими й не засуджуйте. Людина вчиняє правильно, розповідаючи про свої почуття, як би важко про це не було чути.
Вселіть надію. Переконайте людину, що допомога доступна і що суїцидальні думки — тимчасові. Дайте зрозуміти, що її життя важливе для вас.
Поставтеся до людини серйозно. Якщо вам говорять щось на кшталт: «Я так пригнічений/а, я не можу продовжувати жити», запитайте, чи має людина думки про самогубство. У такий спосіб ви дозволяєте їй поділитися з вами своїм болем та показуєте, що ви стурбовані, сприймаєте її серйозно і що це нормально — ділитися своїм болем з вами.

Чого не варто робити

Сперечатися з людиною, яка має суїцидальні наміри. Уникайте висловів на кшталт «у тебе є стільки всього, заради чого жити», «твоє самогубство зашкодить твоїй сім’ї», «шукай позитив», «припини це».
Діяти в стані шоку, «читати лекції» про цінності життя або говорити, що самогубство — це неправильно.
Обіцяти конфіденційність та збереження таємниці. Аби вберегти людину з суїцидальними намірами, вам може знадобитися консультація фахівця. Якщо ви обіцяєте зберегти розмову в секреті, у майбутньому ви будете змушені порушити своє слово.
Засуджувати себе. Ви не можете «полагодити» людину у відчаї. Щастя або горе близької людини — не ваша відповідальність.

При розмові з людиною, яка має суїцидальні наміри

Будьте собою. Дайте людині знати, що ви турбуєтеся і що вона не самотня. Підібрати правильні слова не так важливо, як проявити занепокоєння.
Слухайте. Дозвольте людині поділитися своїм відчаєм та дати волю почуттям. Якою б негативною не здавалася розмова, той факт, що вона вже відбувається, є позитивним знаком.
Будьте співчутливими й не засуджуйте. Людина вчиняє правильно, розповідаючи про свої почуття, як би важко про це не було чути.
Вселіть надію. Переконайте людину, що допомога доступна і що суїцидальні думки — тимчасові. Дайте зрозуміти, що її життя важливе для вас.
Поставтеся до людини серйозно. Якщо вам говорять щось на кшталт: «Я так пригнічений/а, я не можу продовжувати жити», запитайте, чи має людина думки про самогубство. У такий спосіб ви дозволяєте їй поділитися з вами своїм болем та показуєте, що ви стурбовані, сприймаєте її серйозно і що це нормально — ділитися своїм болем з вами.

Чого не варто робити

Сперечатися з людиною, яка має суїцидальні наміри. Уникайте висловів на кшталт «у тебе є стільки всього, заради чого жити», «твоє самогубство зашкодить твоїй сім’ї», «шукай позитив», «припини це».
Діяти в стані шоку, «читати лекції» про цінності життя або говорити, що самогубство — це неправильно.
Обіцяти конфіденційність та збереження таємниці. Аби вберегти людину з суїцидальними намірами, вам може знадобитися консультація фахівця. Якщо ви обіцяєте зберегти розмову в секреті, у майбутньому ви будете змушені порушити своє слово.
Засуджувати себе. Ви не можете «полагодити» людину у відчаї. Щастя або горе близької людини — не ваша відповідальність.